Правила

20 січня 2026 р. Європейська комісія запропонувала переглянутий Акт про кібербезпеку («CSA2», пропозиція Комісії COM(2026) 11), який вимагав би від операторів мобільних мереж ЄС поступово вивести з експлуатації обладнання визначених постачальників високого ризику; у численних повідомленнях зазначалося, що цей захід спрямований проти Huawei та ZTE. Цей ринок буде розрахований як «Так», якщо Європейський Союз офіційно ухвалить законодавство, яке вимагає від операторів мобільних мереж ЄС поступово вивести з експлуатації обладнання китайських постачальників, визначених нижче, до зазначеної дати, 23:59 за центральноєвропейським часом (CET/CEST). В іншому разі цей ринок буде розраховано як «Ні». Кваліфіковане законодавство може включати переглянутий Акт про кібербезпеку, будь-яку наступну пропозицію або будь-який інший законодавчий акт, за умови що це регламент або директива, ухвалені за звичайною чи спеціальною законодавчою процедурою, обов’язкові для всіх держав-членів ЄС і такі, що відповідають усім наведеним нижче вимогам: - загалом застосовуватися до постачальників загальнодоступних мобільних електронних комунікаційних мереж або до визначеного класу таких постачальників (наприклад, постачальників мереж 5G чи операторів, що перевищують певний поріг розміру), а також може застосовуватися до інших мереж; - вимагати видалення, заміни або поступового виведення з експлуатації вже розгорнутого обладнання основної мережі та/або мережі радіодоступу, а не лише забороняти нові закупівлі, встановлення чи сертифікацію; - застосовуватися до постачальників, зареєстрованих у Китайській Народній Республіці або контрольованих з її території (наприклад, Huawei та ZTE), або безпосередньо за назвою, або через механізм визначення, здатний охопити їх (наприклад, «постачальники високого ризику» чи визначення Китаю як третьої країни високого ризику), незалежно від того, чи були Китай або будь-який китайський постачальник визначені до зазначеної дати; і - встановлювати кінцевий строк поступового виведення з експлуатації не більше ніж 36 місяців — у вигляді фіксованої дати або періоду (наприклад, «протягом 36 місяців після набрання чинності»), що обчислюється від набрання чинності актом, який його встановлює, дати застосування відповідного положення або пізнішого визначення постачальників відповідно до цього акта (наприклад, опублікування переліку постачальників високого ризику); якщо ці дати ще невідомі, використовується дата ухвалення. Це обмеження має бути встановлене в самому акті: строки, визначені для кожного окремого випадку або на основі ризику, без такого обмеження, а також строки, тривалість яких залишено для подальших імплементаційних або делегованих актів, не відповідатимуть вимогам; однак імплементаційний або делегований акт, який лише визначає постачальників і таким чином запускає відлік, не позбавляє акт відповідності вимогам, як і продовження строків для окремих операторів у виняткових випадках, якщо загальний строк дотримано; водночас акт не відповідатиме вимогам, якщо він загалом, для всієї держави-члена або для всього класу операторів дозволяє продовжити строк понад 36 місяців. Ці вимоги можуть бути виконані положеннями більш ніж одного такого акта, за умови що ці положення разом встановлюють єдиний обов’язок щодо видалення, який відповідає всім вимогам, а кожен акт офіційно ухвалено до зазначеної дати, 23:59 CET/CEST. Рекомендації, настанови, висновки Ради, «Набір інструментів безпеки 5G» та національне законодавство не відповідатимуть вимогам. Законодавство вважається офіційно ухваленим після завершення останнього кроку, необхідного відповідно до застосовної законодавчої процедури; за звичайною законодавчою процедурою це означає схвалення остаточного тексту і Європейським парламентом, і Радою ЄС, включно зі схваленням Радою за письмовою процедурою, ухвалення обома інституціями спільного тексту, схваленого Погоджувальним комітетом відповідно до статті 294(13) ДФЄС, або визнання акта ухваленим відповідно до статті 294(7)(a) ДФЄС. Попередні домовленості, досягнуті в рамках триалогу, голосування в комітетах, загальні підходи Ради або позиція будь-якої з інституцій, ще не схвалена іншою інституцією, не відповідатимуть вимогам. Підписання та публікація в Офіційному віснику ЄС не є обов’язковими, але публікація вважатиметься беззаперечним доказом ухвалення. Відповідність законодавства вимогам визначатиметься за його ухваленим текстом. Подальше скасування, внесення змін або скасування кваліфікованого законодавства не вплине на розрахунок «Так». Основними джерелами для розрахунку цього ринку будуть EUR-Lex і Офіційний вісник ЄС, Законодавча обсерваторія Європейського парламенту (OEIL) та офіційна інформація Ради ЄС; однак також може бути використано консенсус достовірних повідомлень.

Машинний переклад. У спірних випадках діє оригінал.